товариш

1) (людина, яка спільно з ким-н. виконує якусь справу, бере участь у якихось діях), спільник, однодумець, братчик; колеґа (за фахом, місцем праці чи навчання)
Пор. друг
2) див. соратник

Словник синонімів української мови. 2014.

Look at other dictionaries:

  • товариш — а, ч. 1) Людина, яка спільно з ким небудь виконує якусь справу, бере участь у якихсь діях, співучасник чого небудь; компаньйон, спільник. || Член якого небудь товариства. || перен. Про того, хто є супутником людини або про те, що супроводжує її в …   Український тлумачний словник

  • товариш — [това/риеш] ша, ор. шеим, м. (на) шеив і/ шу, мн. ш і/, ш і/ў два това/риеш і …   Орфоепічний словник української мови

  • товариш — (рус, товарищ) другар …   Macedonian dictionary

  • товариш — іменник чоловічого роду, істота …   Орфографічний словник української мови

  • товариш — 1) козак Запорозького Війська; 2) цеховий майстер; 3) жовнір певної хоругви …   Зведений словник застарілих та маловживаних слів

  • пан-товариш — іменник чоловічого роду, істота …   Орфографічний словник української мови

  • клевріт — товариш …   Зведений словник застарілих та маловживаних слів

  • пайташ — товариш …   Лемківський Словничок

  • содаліс — товариш, член братства [VI] …   Толковый украинский словарь

  • боярин — (товариш молодого під час традиційного весільного обряду в Україні), дружба, шафер …   Словник синонімів української мови

Share the article and excerpts

Direct link
Do a right-click on the link above
and select “Copy Link”

We are using cookies for the best presentation of our site. Continuing to use this site, you agree with this.